Протягом звітного періоду педагогічним колективом апробовано структурно-змістову модель освітнього округу. Модель визначає місію округу, яка полягає у створенні умов щодо формування конкурентоспроможного вчителя, модернізації його професійного розвитку, усунення суперечностей, що виникають між потребою суспільства в якісній підготовці вчителів і наявними можливостями освітньої системи округу. Розкриває завдання округу:створення єдиного інноваційного освітнього простору; реалізація індивідуальних програм професійного та особистісного розвитку педагогів з урахуванням їхніх власних потреб та вимог замовників освітніх послуг; забезпечення учням можливості вибору індивідуального освітнього напрямку; координація навчально-виховного процесу в структурних підрозділах округу для розширення спектру та підвищення якості додаткових освітніх послуг.

Модернізація управління інноваційними процесами у межах освітнього округу  ефективна за умов створення системи управління, ознаками якої є концептуальна цілісність, структурна завершеність, цілеспрямованість і керованість, функціонально-діяльнісний характер взаємодії її складових, діагностично-результативний супровід на основі визначених критеріїв і показників. Система управління інноваційними процесами в окрузі ґрунтується та забезпечується нормативно-правовими, соціально-педагогічними, психолого-педагогічними, організаційно-управлінськими умовами і передбачає:

·       оновлення змісту, функцій і технологій управління;

·       розвиток інноваційної компетентності педагогів,  управлінців;

·       застосування програмно-проектного підходу у визначенні змісту і технологій інноваційного процесу.

Реалізація експерименту здійснюється через принципи гуманізації та демократизації, принцип креативності, орієнтації на інноваційні процеси, на формування творчої особистості, а також реалізацію принципів справедливості, ініціативи, стабільності педагогічного колективу. Модель округу - результат творчого пошуку колективу всіх суб’єктів навчально-виховного процесу .

Основними умовами управління нами визначено: нормативно-правові, соціально-педагогічні, психолого-педагогічні та організаційно-управлінські.

 Нормативно-правові умови складають документи міжнародного, державного та регіонального рівнів, що визначають і упорядковують інноваційні процеси.

Соціально-педагогічні умови відтворюють соціально-економічні, культурні та освітні потреби регіону з урахуванням державно-громадського характеру управління як основи автономного функціонування й розвитку інноваційного середовища в регіоні та формування регіональної освітньої політики.

Психолого-педагогічні умови управління розглядаються у контексті інноваційної компетентності педагогів: готовності до змін; соціально-педагогічній ерудованості; здатності оперувати інформацією; готовності до постійного самонавчання та саморозвитку, комунікації та емоційній стабільності; здатності до прийняття рішень та організації; відкритості.

Організаційно-управлінські умови передбачають забезпечення незалежної експертизи інноваційних проектів і програм, розробку і запровадження методів управління інноваційними процесами, здійснення контролю й оцінювання результатів інноваційного пошуку.

Інноваційні процеси  в окрузі враховують такі компоненти:

1. Валеологічний (поліпшення умов праці педагогічних працівників):
   1. забезпечення здорового психологічного мікроклімату;
   2. обладнання робочого місця;
   3. створення ситуації успіху.
2. Технологічний:
   1. стиль управління орієнтований на працівників;
   2. делегування повноважень;
   3. мотивація та комунікації для регулювання міжособистісних   стосунків у колективі.
3. Розвивальний:
   1. організація діяльності науково-дослідницької роботи,вивчення перспективного досвіду,наукових розробок та втілення їх в інноваційну діяльність;
   2. здійснення процесу самоосвіти;
   3. реалізація системи неперервної освіти педкадрів;
   4. конроль працівників .
4. Моніторинговий:
   1. здійснення постійного оцінювання результатів діяльності певного підрозділу освітнього округу;
   2. накопичення даних для створення інформаційної бази для поточної обробки результатів управлінської діяльності;
   3. локальні спостереженя з метою їх аналізу та коригування.
5. Інформативний:
   1. використання сайту школи для обміну інформацією;
   2. інформатизація НВП;
   3. розвиток інформаційної компетентності вчителів задля ефективної роботи в інноваційному  освітньому просторі;
   4. інформатизація робочого місця вчителя, адміністратора,психолога, соціального педагога,бібліотекаря.
6. Маркетинговий:
   1. створення та надання освітніх послуг;
   2. прогнозування і моделювання освітнього процесу в майбутньому та реалізація відповідних підготовчих заходів.
7. Проектний:
   1. залучення педагогів до інноваційних процесів;
   2. опанування нових методик;
   3. участь у регіональних проектах професійного розвитку;
   4. участь у всеукраїнських, міжнародних педагогічних, соціальних проектах, тощо.

​Повний текст на 30 сторінках - на Google Диску