Яким має бути сучасний урок? Як він має змінитися, щоб у рамках класно-урочної системи, яка існує в більшості шкіл , миг забезпечити максимальну самореалізацію учня, як суб’єкта соціальних відносин? Як працювати на уроці вчителю, щоб урахувати індивідуальні особливості, цілі, рівень розвитку кожної дитини, забезпечити учня знаннями. І за всіх цих навантажень на дитину вчитель повинен пам’ятати, що його робота має базуватись а засадах збереження здоров’я дитини: не перевантажувати дітей фізично, психологічно, морально.

Саме тут я згадую слова В. О. Сухомлинського: «Ніщо так не пригнічує дитину як, усвідомлення безперспективності: «Я ні на що  не здатний». Зневіра, пригніченість – ці почуття   позначаються на всій розумовій праці школяра. Майстерність учителя полягає в тому, щоб розкрити сили і можливості кожної дитини, дати їй радість успіху в розумовій праці».

Моя проблема над якою я працюю перегукується з словами  В.Сухомлинського, а саме: «Створення комфортного стану на уроці, усунення синдрому шкільної тривожності та забезпечення успіху кожної дитини».

Складно? Так , і розв’язує ці проблеми кожний учитель у своїй повсякденній діяльності по-своєму. Я теж шукаю свій шлях розв’язання. Вивчаю нововведення, інновації, роботу творчих колективів і експериментальних закладів освіти. Щось із досвіду колег припадає до душі і я експериментую, додаю, змінюю, так народжується власний урок.

Використовуючи інтерактивні технології, синтезуючи досвід колег і свій власний я повинна дати змогу дитині відчути себе успішною, значущою особистістю. Саме це мене і спонукало до застосування сучасних технологій інтерактивного навчання. За рівнем пізнавальної самостійності інтерактивні методи можна віднести, на мою думку, до проблемного навчання і формування творчих можливостей учнів. Вибираючи інтерактивний підхід я реалізую його шляхом постійного спілкування  з дитиною, як співавтором на уроці. Практикую різні види самостійних робіт де вчитель і кожен учень може виступати в ролі консультанта, автора завдання, задачі або запитання. У досягнення цієї мети мені допомагають комунікативні, психологічні принципи:

·        Спокійна, виважена, чітка мова.

·        Лагідна посмішка.

·        Повага до співрозмовника.

·        Безполюсне спілкування.

·        Самому постійно вчитися, знати, уміти.

·        Створювати атмосферу довіри.

·        Учитись у тих кого вчиш.

·        Бути майстром перевтілень. 

Але хотілося б конкретно зупинитися на прикладах.

Біологія у 9 кл. саме і переносить учнів до конкретики, бо вивчають вони свій особистий організм. Дуже цікавим і дієвим інтерактивним прийомом є інтерактивна гра. Наприклад: тема – «М’язи» добре засвоюється учнями з використанням елементів гри «Атланти». Це дає можливість чітко  уяснити необхідність знати та розвивати свою м’язову систему, виглядати сучасним, спортивним. Саме через гру підводжу дітей  до відкриття нових знань, корисних для життя. Саме метод навчальної гри викликає підвищений інтерес до сучасних проблем біології. Великий простір для впровадження ігор має матеріал зоології тварин у 8 класі, де учні вивчаючи моделюють ігрові ситуації: «Пташиний базар», «Царство амеби», «Німий як риба». Не менш цікавим є метод інтерактивного спілкування а саме сумісний опис – замальовка невідомого учням процесу або об’єкта. Наприклад у курсі біології за 9 клас вивчається тема «Стрес» де учням пропонується відобразити через малюнок поняття сучасного фактору впливу на здоров’я  людини. Учні зображають портрети страху бо вони асоціюють страх зі стресом. Ці малюнки використовуються на уроці і аналізуються авторами. Це дає прекрасне розуміння теми. Дуже популярна серед учнів інтерактивна вправа «Я – вчений» - вона дає можливість учням допомагати вчителю у викладанні нової теми.  Де учні за бажанням отримують завдання і готують додатковий матеріал. Як приклад – учні 11 класу приймають активну участь у серії уроків з генетики. Своєю діяльністю вони допомагають зрозуміти складні запитання розділу «Спадковість і мінливість». У 9 класі теж є учні які виступають в ролі вченого консультанта вони готують ілюстрації до теми «Тканини та кров». Вони, як  справжні науковці коментують свої малюнки, приводять приклади, відповідають на запитання учнів.

Саме  через особисті досягнення учні отримують відчуття успіху та впевненості. Таким чином стимулюється навчально-пізнавальна діяльність підсилюється їхнє особисте ЕГО. Інтерактивні практичні завдання мають позитивний вплив на розвиток творчої особистості. Наприклад складання задач у 11 класі на закони Грегора Менделя. 

Інтерактивна вправа «Мікрофон» дає можливість перевіряти знання один в одного. Підводити учнів до самостійного висновку, власних ідей.

Використовуючи вправу «Коло ідей» розкривається інтелектуальний запас учнів вміння використовувати знання отримані на уроках з інших дисциплін – цю вправу я використовую для мотивації вивчення нового матеріалу. Ще одна мета яку я ставлю перед учнями – використання набутих знань і вмінь у повсякденному житті. Адже усі діти з дитинства знають про правила профілактики різних захворювань, шкідливі звички. Не спиняючись їх називають але грубо порушують у житті. Отже кожен урок треба використовувати так щоб переконати дитину у тому, що здоров’я – найбільша цінність. Для цього використовуються технології обговорення, спрямованого діалогу, агітбригад, мозковий штурм, дослідницькі. Як приклад -  агітбригада «За здоровий спосіб життя» у яку ввійшли учні 11 класу. Вони саме через міні – виставу донесли до учнів школи шкоду шкідливих звичок та небезпеку, яку вони несуть  здоров’ю кожної  людини.  Але на мою власну думку все повинно бути в міру, гармонійно поєднуватись на уроці, щоб забезпечити наукове пізнання. Переобтяжувати урок великою кількістю різноманітних прийомів не треба, бо діти швидко втрачають цікавість до уроку. От і пропоную своє бачення сучасного уроку у вигляді уроків-подорожей, уроків відкриття, уроків досліджень, де максимально наближаю учнів до наукової діяльності, привчаю їх свої знання використовувати у житті та навчати цьому інших.

Що ж дають інтерактивні технології? Мені, як вчителю це дає можливість подолати кризу мотивації навчання,  яка стала головною проблемою останнього десятиліття. А ще вміле використання інтерактивних технологій – це  ефективне використання особистісного потенціалу учня, перетворення уроку на співтворчість та відчуття учнем  власного зростання.