Мета: формувати уявлення учнів про гендерні питання та виховувати гендерну культуру.

Завдання:

• Ознайомити учнів з поняттями «гендер», «стать»;
• Надати рекомендації щодо орієнтації у своїх гендерних уявленнях;
• Розвивати кооперативну взаємодію

Матеріали: словники, аркуш паперу А1, кольоровий папір, маркери, клей, ножиці, старі газети, журнали.

Час – 45 хвилин

Форми роботи:

• міні – лекції;
• обговорення;
• робота з словником;
• створення колажу.

Хід занятт

1. Міні - лекція «Гендерологія та її особливості» (7хв.)

Проголосивши себе демократичною, правовою та соціальною державою Україна тим самим узяла зобов’язання дотримуватися вимог міжнародного співтовариства щодо рівноправності громадян, у тому числі за статевою ознакою, чим визнала об’єктивну необхідність у проведення гендерних перетворень на принципах свободи, рівності, справедливості й толерантності в українському суспільстві.

Значний інтерес, викликаний сьогодні до поняття гендеру, це свідчить про те, що останнім часом відбулося значне переосмислення проблеми відносин статей, відмінностей у чоловічих, жіночих ролях, поведінці, ментальних і  емоційних характеристиках. Гендерні відмінності мають соціальну природу.

Гендер – поняття, яке виникло у Великій Британії й увійшло в ужиток із соціології, воно характеризує соціальну стать людини на відмінну від біологічної, а також іі соціально – рольовий статус, який визначає соціальні можливості кожної статі в освіті, професійній діяльності, сімейній ролі й репродуктивній поведінці та є одним із базових вимірів соціальної структури суспільстваю

Проблемою статі учені цікавилися виходячи з природної та соціальної сутності чоловіків і жінок. Погляд Аристотеля на походження жінок і чоловіків викладений у його роботах з біології. На його думку жінка « від природи» нездатна керувати тому повинна підкорятися. Інші риси жінки за Аристотелем:  пасивність, тілесна слабкість, схильність до виконання домашньої роботи, скромність.

Жінки в кожному історичному періоді ніколи не були й не могли бути єдиною соціальною спільнотою. Вони суттєво розрізнялися між собою за соціальним, економічним статусом. Водночас існувала загальна закономірність: кожна жінка у своєму соціокультурному середовищі перебувала в ситуації підпорядкування чоловікові цього середовища. Європейські жінки лише у 80-х рр.. ХІХ ст. дістали змогу обіймати посади на державній службі.

Нам необхідно розрізняти поняття «стать» та «гендер». Прошу знайти у словниках визначення цих термінів.

Результатом пошуків є :

• стать -  (лат. sexиs ) цей термін означає анатомо – біологічні особливості людей на основі яких людина визначається як чоловік або жінка;
• гендер – ( анг. gender) це складний соціокультурний конструкт, який відображає відмінності в ролях, поведінці, ментальних і емоціональних характеристиках між чоловіками й жінками.

2. Вправа «Різниця між статтю та гендером» (10 хв.)

Учням пропонується виділити ознаки статі та гендеру. Під час обговорення складається схема.

3. Гендерна проблематика у мові ( повідомлення вчителя філології)( 5хв.)

Суспільство приписує жінкам і чоловікам різні ролі, норми поведінки, а також формує в них різні сподівання – і все це відображено в мові. Гендерна проблематика в мовознавстві розглядається в декілька аспектах:   як особливості чоловіків і жінок відображені в мові, чи є відмінності в їхньому мовленні.

У багатьох мовах назви професій існують лише у формі чоловічого роду. Це насамперед стосується престижних професій, посад, назв, які протягом тривалого часу були недосяжними для жінок ( юрист, хірург, директор, менеджер, професор, депутат, міністр, президент). Попри те, що сьогодні жінки вже опановують ці професії та посідають вищі посади, через використання лише форм чоловічого роду це явище й надалі залишається непомітним у мові. І хоча ці слова не є гендерно маркованими ( тобто не означають лише чоловіка або жінку), їх сприймають як такі, що стосується насамперед чоловіків. Переконливим доказом цього є тенденція додатково вказувати не те, що йдеться саме про жінку, зокрема додавати до назви професії слово жінка: жінка – бухгалтер, жінка – юрист тощо.

З іншого боку, деякі назви непрестижних і низькооплачувальних професій існують лише у формі жіночого роду:  педикюрша, покоївка.

Прикладами стереотипного зображення жінок і чоловіків є вислови: «жіноча логіка» (тобто брак логіки), «жіноче щастя» (мати чоловіка й дітей), «жіночі балачки» (несерйозні розмови). Відповідних висловів про чоловіків або немає (відсутній, скажімо, вислів «чоловіче щастя»), або вони мають позитивне стилістичне значення: чоловіча розмова – серйозна розмова.

Одним із найважливіших досягнень гендерних лінгвістів стало впровадження загальних рекомендацій для написання документів, висловлювань тощо:

• уникати висловів, відверто образливих для однієї зі статей;
• уникати зображення статей у стереотипних ролях (менджер – чоловік: учитель – жінка);
• уникати разових займенників «він», «його», «йому»

Отже мова не лише відображає ставлення до жінок і чоловіків у суспільстві, а й здатна формувати наше уявлення про статі та наше ставлення до жінок.

4. Вправа «Колаж»

Мета:

• узагальнити отримані знання з теми;
• передати своє бачення теми;
• розвивати кооперативну взаємодію

Матеріали: листи ватману А1, ножиці, клей, старі журнали, газети, кольоровий папір, маркери, тощо.

Час -  15-20 хв.

Хід вправи:

• клас поділяється на групи 5-6 учнів, кожній групі надається опис технології створення колажу з теми «Гендерна політика». Учасники отримують текст з теми;
• в групах здійснюється розподіл ролей (хто відбирає матеріал, хто оформлює лист, хто слідкує за часом);
• для презентації колажів їх вивішують на дошці;
• кожна група презентує свій колаж по черзі.

Завершення вправи. Автори найкращого колажу отримують аплодисменти.

5. Підсумки роботи (3 хв.)

1. Що нового дізналися на занятті?
2. Що означає гендерна реалізація?