Людина, що не знає нічого, може навчитися,

справа тільки в тому, щоб запалити в ній бажання вчитися.

(Д. Дідро)

Мотивація до навчання – одна із головних умов реалізації навчально – виховного процесу. Вона не тільки сприяє розвитку інтелекту, але і є рушійною силою удосконалення особистості в цілому. Формування мотивації у учнів до навчально – пізнавальної діяльності є однією з головних проблем сучасної школи. ЇЇ актуальність обумовлена оновленням змісту навчання, постановою завдань формування у школярів прийомів самостійного набуття знань, пізнавальних інтересів, життєвих компетенцій, активної життєвої позиції, здійснення в єдності ідейно – політичного, трудового, морального виховання учнів.

На жаль, сьогодні пересічний учитель і типовий навчальний заклад орієнтовані переважно на підтримування зовнішньої мотивації у вигляді контролю, наказів та вимог. Така практика згубно позначається на внутрішній мотивації, веде до поступового зниження інтересу учнів до навчання. У сучасній школі потрібно здійснити радикальні зміни з удосконаленням внутрішньої мотивації учнів. Учителі- предметними, які працюють з учнями основної та старшої школи, мають пам’ятати про можливості активізації пізнавальної діяльності учнів шляхом формування внутрішніх мотивів.

Фактори, що сприяють формуванню внутрішньої мотивації навчальної діяльності:
1. Позитивний емоційний настрій.
2. Вивчення мотиваційної сфери учнів, її кореляція.
3. Ситуація успіху.
4. Наявність свободи вибору.
5. Сформованість загальнонавчальних умінь і навичок.
6. Диференціація, індивідуалізація опора на типологічні особливостей учнів.
7. Використання різноманітних прийомів і методів інноваційних технологій метод-проектів, дослідницько-пошукових, ТРИЗ та інші.
8. Організація ігрової діяльності та колективної діяльності на уроках.
9. Формування мотивації на кожному етапі уроку

Початок уроку
Етап викликання вихідної мотивації (наукова мотивація: зв'язок з майбутніми і попередніми знаннями) (побутова мотивація де в житті застосовується дане знання)

Середина уроку
Етап підкріплення і посилення мотивації виникла (усвідомлення і розуміння, якими способами він діє, вміє їх оцінювати, порівнювати, отримувати задоволення від процесу навчання)

Кінець урок
Етап завершення роботи (мотивації перспективи, кінцевого результату, засвоєння знань і умінь)

Вимоги, яких необхідно дотримуватися при формуванні внутрішньої мотивації учнів:
1. По можливості уникати нагороди, призи за правильне виконання завдання, обмежуватися лише оцінюванням і похвалою.
2. Якомога менше використовувати на уроках ситуації змагань. Краще привчити дитину до аналізу і порівнянню своїх власних результатів. Ситуація змагання може переключити на ігрові види діяльності.
3. Намагатися не називати навчальної мети «зверху». Спільна робота з дитиною щодо визначення мети та завдань буде більш ефективна.
4. Необхідно пам'ятати, що покарання за неправильне вирішення навчальних завдань є самим останнім і найменш ефективним прийомом, який викликає негативні емоції і негативно впливає на ставлення дитини до навчання.
5. Уникати тимчасові обмеження там, де це можливо, оскільки це не лише пригнічує розвиток творчості, а й заважає розвитку внутрішньої мотивації
6. Слідкуйте за тим, щоб навчальні завдання не лише відповідали віковим обмеженням, а й мали оптимальний рівень складності, сприяли виявленню майстерності та компетентності дитини. Регулювати рівень складності завдань, щоразу ускладнюючи його.
7. Надавати дитині право вибору навчального завдання, не обмежуючи при цьому його свободу.
8. Підбирати навчальні завдання з елементами новизни, і непередбачене, що сприяє формуванню внутрішнього інтересу під час їх виконання.

Учитель-мотиватор обов’язково знайде можливість донести учням, що:
• чим вищий ступінь самоповаги, тим кращі результати в навчанні;
• почуття радості й інтерес полегшують навчання;
• страх і напруженість ускладнюють процес навчання;
• невдачі у навчанні можуть призвести до бажання припинити навчання.

Для мотивації навчання актуальними залишаються поради:
- підтримувати рівний стиль стосунків між усіма учасниками навчання;
- підбадьорювати учнів, коли вони стикатимуться з труднощами;
- підтримувати позитивний зворотній зв’язок;
- піклуватися про різноманітність форм і методів навчання;
- привчати учнів до пізнавальної праці, розвивати їх наполегливість, силу волі, цілеспрямованість; - - - заохочувати виконання завдань підвищеної складності;
- учити чітко визначати мету, завдання;
- формувати почуття відповідальності, обов’язку;
- учити висувати вимоги насамперед до самого себе.
Одна з найефективніших форм мотивації полягає в тому, щоб зміцнити впевненість учнів у власних силах. Перевіреним засобом мотивації є планування мети і завдань самими учнями. Тільки тоді, коли учень сам собі планує індивідуальну мету навчання, у нього виникає віра в себе, а це – запорука успішного навчання.