Кожна людина унікальна і неповторна. Спостереження за людьми показують, що одні люди збуджуються сильно, діють енергійно, інші – слабко та в’яло. Дехто відрізняється врівноваженістю поведінки, не виявляє зовні своїх почуттів, інші за аналогічних умов зразу діють швидко та нервують. Одні емоційно вразливі, почуття їх виявляються сильно і тривають довго, інші – спокійно ставляться до навколишніх подій, слабко реагують на них, їх почуття неглибокі та нетривалі.
Ще з давніх часів вчені намагалися виділити певні спільні характеристики для окремих груп людей. В V ст. до н. е. Гіппократ поклав початок вченню про чотири типи темпераменту.
Тип темпераменту – це певна сукупність психічних властивостей, закономірно пов’язаних між собою і спільних для певної групи людей. Головними типами темпераменту до цього часу вважаються ті чотири, які були виокремлено в античній науці: сангвінічний, холеричний, флегматичний і меланхолічний. Темперамент дається людині від народження. Змінити його не можна, а навчитися розуміти і зважати на нього потрібно. Від властивостей нервової системи, а, іншими словами, від темпераменту маленької людини і буде залежати її характер, спосіб прояву емоцій, вміння освоювати нові знання, схильність до певного виду діяльності.
Типи темпераменту
Холерик
Тип нервової системи: сильний, неврівноважений, рухливий.
Позитивні риси: активність і енергійність, рішучість, цілеспрямованість, наполегливість і товариськість, переконлива мова.
Негативні риси: запальність, агресивність, схильність до конфліктів, злопам’ятність, часта зміна настрою, схильність до авторитарності.
Основний принцип – «Хочу все й одразу!».
Ваші дії: спрямовуйте енергію дитини в потрібне русло, допоможіть знайти цікаве хобі чи захоплення, не допускайте перезбудження нервової системи. Чергуйте рухливі та активні дії зі спокійними заняттями. Не можна наказувати і кричати, розмовляти з дитиною грубо, застосовувати фізичну силу. Дитині обов’язково потрібно займатися спортом: плаванням, тенісом, легкою атлетикою. Так невгамовна енергія холерика буде спрямована на фізичний розвиток, а зайва агресія – на досягнення високого спортивного результату.
Поради батькам :
Не гальмуйте активність дитини у формі прямої заборони.
Не потакайте примхам дітей, щоб вберегти їхню нервову систему.
Раціонально використовуйте енергію дитини шляхом переключення з одного виду діяльності на інший.
Ніколи не підвищуйте голос, не використовуйте спосіб залякування.
Спілкуйтеся з дитиною спокійним, але впевненим тоном.
Доцільно обмежувати все, що збуджує нервову систему дитини: кіно, телебачення, читання – все повинно бути в міру. За дві години до сну – тільки спокійні ігри та заняття;
Необхідно розвивати у дитини зосереджену увагу та вміння керувати собою.
Привчати дитину до правил спілкування: розмовляти спокійно, не перебивати того, хто говорить, рахуватися з бажаннями інших, просити, а не вимагати;
Необхідно суворо дотримуватись режиму дня.
«Збудженого» холерика бажано залишити на самоті і навмисно відкладати обговорення його поганих вчинків.
Підкреслювати успіхи холериків.
Підтримувати нахил до спорту.
Рано звертати увагу на естетичне виховання.
Сангвінік
Тип нервової системи: сильний, врівноважений, рухливий.
Позитивні риси: активність і рухливість, швидка адаптація до нових умов, доброзичливість, захопленість справою, оптимізм, виразна мова, багата міміка та жести, авторитетність і лідерство.
Негативні риси: відсутність посидючості, мінливість і ненадійність, неуважність, невміння тримати слово, відсутність цілеспрямованості, нездатність до монотонної і тривалої роботі.
Основний принцип – «Я тобі вірю, а ти мені?».
Ваші дії: головне – навчити дитину виконувати обіцянки і тримати дане нею слово, не лінуйтеся нагадувати про незакінчені справи. Контролюйте хід виконання роботи, звертайте увагу дитини на якість і акуратність дій. З дитиною потрібно бути дуже обережними і поміркованими в похвалі, у разі перебору з компліментами у таких дітей швидко розвиваються схильність до завищення самооцінки і зазнайство, але не намагайтеся бути занадто серйозними. Краще принцип легкого і рівноправного спілкування. Уважно вибирайте вид спорту і захоплення для малюка – воно має бути цікавим для нього. Оптимальні секції з ігрових і командних видів спорту та театральні гуртки.
Поради батькам :
При спілкуванні вимоги до дитини повинні бути максимально справедливими.
Варто давати вихід енергії, стимулювати розкриття потенціалу та здібностей.
Потрібно виявляти довіру до дитини, здійснювати підтримку, закріплювати віру у власні сили.
Не давайте доручень, пов’язаних із довготривалою монотонною діяльністю.
Допомагайте у формі відкритої дружньої підтримки.
Будьте максимально вимогливими при скоєнні дитиною навіть незначних порушень
Коли дитина недоброякісно виконала завдання, змусьте теж саме завдання виконати ще раз.
Формуйте стійкі інтереси, розпочату роботу навчіть виконувати до кінця, виробляйте з раннього віку терпіння, цілеспрямованість.
Навчіть дитину дорожити дружбою із старими друзями.
Підтримуйте артистичні нахили (із збереженням дисципліни, наполегливості, виконання обов’язків).
Сприяйте у товаришуванні з авторитетними дітьми (схильний підкорятися лідеру, переймає у них багато корисного).
Раціонально поєднуйте «схвалюючий» і «суворий» режим виховання.
Флегматик
Тип нервової системи: сильний, урівноважений, інертний.
Позитивні риси: спокій і здатність до концентрації, терплячість і стійкість до стресів, миролюбність, обов’язковість і висока працездатність, цілеспрямованість і наполегливість.
Негативні риси: пасивність, малорухливість, тяжкість на підйом, інертність, нездатність приймати рішення, впертість і консерватизм.
Основний принцип – «Я все зроблю, тільки трохи пізніше!».
Ваші дії: у вихованні флегматика потрібно орієнтуватися на темп, який притаманний саме вашій дитині. Будьте терплячі, не квапте дитину і не кричіть на неї. Одночасно не дозволяйте дитині бути занадто повільною і відкладати справи на потім, з самого початку вчіть раціонально використовувати свій час, не примушуйте змагатися з більш активними або старшими дітьми. Ваша наполегливість може призвести до психологічної травми. Ніколи не сваріть дитину (особливо при людях) за надмірну обережність або повільність. Не дозволяйте годинами засиджуватися за однією справою, пропонуйте робити короткі перерви або періодично міняти спрямованість занять. Привчайте дитину приймати самостійні рішення, тримати слово і брати ініціативу в свої руки. Прищеплюйте навички спілкування в колектив. Із спортивних занять краще плавання, легка атлетика та шахи.
Поради батькам :
Давайте детальний інструктаж дитині щодо здійснення певної діяльності.
Не карайте за повільність, некмітливість.
Стимулюйте вияв щирих почуттів дитини, залучайте її до цікавої діяльності, що розвиває почуття, емоції.
Під час читання творів, в процесі гри, ознайомлюйте дитину з різновидами почуттів, вчіть правильно їх виявляти.
Вітайте кожен вияв самостійності дитини, непомітно допомагайте у складних справах.
Навчіть правильно переключати увагу під час виконання завдань і раціонально використовувати час.
Не треба відсторонювати дитину від тої діяльності, яка потребує прикладати зусилля;
Створюйте для дитини умови, коли потрібні швидкі дії, корисні ігри на змагання;
Потрібно спонукати дитину до руху (гімнастика, рухові ігри, плавання, біг);
Спонукайте дитину до гри, праці, конструювання - активізувати її;
Не можна різко обривати дитину. Необхідно попереджати її за декілька хвилин до зміни виду діяльності;
Необхідність мобілізуючого, спонукального і твердого режиму виховання (м’який посилює бездіяльність та пасивність).
Не слід зловживати суворістю режиму, надаючи час флегматику для роздумів, спостережень, самостійних рішень;
Заохочення до товаришування з більш активними типами (X, С).
Меланхолік
Тип нервової системи: слабкий, неврівноважений, інертний.
Позитивні риси: чутливість і здатність до співчуття, сердечність, тонка сприйнятливість і доброзичливість, старанність у роботі.
Негативні риси: вразливість і сором’язливість, невпевненість в собі і своїх діях, занижена самооцінка, замкнутість і некомунікабельність, інертність і зайва пасивність.
Основний принцип – «Мені не весело, тому що мені сумно!»
Поради батькам :
Виявляйте співчуття та повне розуміння почуттів дитини.
Дитина важко переносить сильні подразники. Обмежте її новими знайомствами та іграми.
Така дитина довго адаптується до нового колективу.
Не допускайте підвищення голосу, окриків, непосильних вимог для дитини.
Розвивайте у дитини комунікабельність шляхом гри.
Допомагайте дитині під час виконання завдань, підтримуйте найменший прояв активності.
Виховуйте волю, наполегливість і почуття власної цінності в колективі.
Враховуйте загрозу впливу сімейних конфліктів.
Усі типи темпераменту мають свої позитивні та негативні сторони. Так, позитивні якості холерика – активність, пристрасність, енергійність; сангвініка – рухливість, емоційність, чуйність; флегматика – витримка, спокій; меланхоліка – глибина та стійкість почуттів, емоційна чутливість. Разом з тим холерики можуть бути нестриманими, різкими, афективними; сангвініки – недостатньо зосередженими, легковажними та поверховими; флегматики – млявими, байдужими; меланхоліки – сором’язливими, замкнутими. А тому завдання педагогів полягає в тому, щоб виявити особливості прояву темпераменту дитини та, спираючись на його позитивні сторони, намагатися перебороти негативні прояви. Наприклад, виховання може привчити холерика до стриманості у вияві своїх почуттів, яка йому не властива, а меланхолік може стати більш сміливим та рішучим у вчинках.
Поведінка дітей визначається не темпераментом, не типом нервової системи, а суспільними умовами життя, всією системою відношень людини до дійсності. Темперамент хоча і виявляється в поведінці та діяльності, але не визначає їх. Темперамент є лише підґрунтям для формування характеру, риси якого відіграють провідну роль у поведінці та діяльності людини. Потрібно пам’ятати, що чисті типи трапляються рідко. Найчастіше вони змішані.
|
