29 – 31 жовтня 2013 року Кременчук приймав учасників Всеукраїнської науково-практичної конференції «Уроки Миколи Гоголя». 

На заклик Української асоціації викладачів зарубіжної літератури, Всеукраїнського клубу учасників конкурсу «Учитель року» в гуманітарних номінаціях та Кременчуцького управління освіти і міського науково-методичного центру відгукнулись науковці, методисти і вчителі-практики з різних куточків країни, яким було що сказати і у кого з роками не зникло бажання почути щось нове, поспілкуватися в колі зацікавлених людей. Благо, заявлена тема була дійсно важливою (Гоголь – це вам не мега-сучасні фанфіки, це дотик до Вічного). Тож цілком прогнозовано серед учасників конференції помічені «знакові» для сучасної школи особистості: Юрій Ковбасенко, Анатолій Дзик, Ольга Невмержицька, Світлана та Юрко Бак, Ольга Сутула, Олександр Каєнко (даруйте, повний перелік займе досить багато місця). 

Звичайно, ці три дні не змінили світобудову, та і мети такої учасники конференції перед собою  не ставили. Ішов продуктивний обмін думками – то глибоко науковими, то пристрасно емоційними. В спілкуванні народжувались нові ідеї і підходи до вивчення гоголівських творів у школі. Вже завтра почуте у Кременчуці стане знаряддям у арсеналі багатьох учителів, дійде до учня, щоб невдовзі прорости колоссям майбутнього врожаю. А значить, мети своєї організатори досягли.

Отож, свято відбулося. Воно просто не могло не відбутися, адже скільки людей його хотіли. Скільки зусиль доклали освітяни міста і, насамперед, методист Кременчуцького МНМЦ Ірина Горобченко, щоб гості відчули себе щасливими! Залишилися в минулому, але не стали порохом фотоальбомів приємні зустрічі з чудовими, щирими людьми, для яких вираз «наводити мости» - не банальна метафора. Глибоко в душі кожен з нас збереже вогник, запалений в Кременчуці, вогник надії на те, що зима в освіті буде короткою. А ще – колоритного Тараса Бульбу на скелях Келеберди, крісло і робочий стіл Антона Макаренка, вогні над нічним Дніпром, терпкий запах опалого листя і грибів у парку Комсомольська – навіть не думала, що осінь у індустріальному місті може мати такий запах! – і жовтого метелика, який розгортав крила на осонні, впевнений, що народився для польоту – хай навіть для останнього.

Із сайту  Всеукраїнської громадської організації

«Клуб учасників конкурсу «Вчитель року» в гуманітарних номінаціях»

 Хмельницька О.Л., вчитель-методист світової літератури  Красноріченської ЗОШ, учасниця конференції