Виглядай мене, мамо, 
                 із далеких доріг.
Знай, що пізно чи рано 
                  я вернусь на поріг.

Обійму міцно-міцно 
                  горем згорблений стан,
Задивлюсь в твої очі, 
                  розцілую вуста.

Жаль, що зцілить не зможу
                  Ран глибоких душі.
Про одне тебе прошу - 
                  ти себе бережи.

Виглядай мене, мамо, 
                  болем серце не край.
Я на крилах нестимусь 
                  у наш сонячний рай.

Через хащі і морок, 
                  перешкоди й біду -
Все здолаю, все зможу, 
                  а до тебе прийду.

Чебрецеве повітря, 
                  споришеві стежки,
Я до вас першим вітром 
                  прилечу навпрошки.

Чую пісню дитинства 
                  з дорогого села,
Звідкіля мене доля 
                  у світи повела.

В снах вже маряться квіти 
                  у дворі під вікном,
Добротою повиті 
                  й материнським теплом.

Оживе біла хата, 
                  скресне піснею гай,
Тільки б ти не хворіла… 
                  Вже лечу - зустрічай.

Геращенко В.