Я завжди  знала, що стану педагогом . Іншої професії я не знала, бо виховувалась в родині педагогів. Закінчивши в1978 році Костромский педагогічний інститут, я стала вчителем  історії .Я вдячна долі. Школа – дивовижна країна. У школі - кожний день не схожий на попередній. В цій країні  кожна мить – пошук нового, цікавого, тут не має часу на нудьгу, бо треба увесь час поспішати. Поспішати  стати цікавим для  людей які тебе оточують, залишатися цікавим завжди,дарувати оточуючим свою енергію, знання, уміння, поспішати дізнатися  нове, поспішати щоб  не спізнитися. Отже в цій країні уживаються тільки стійкі, терплячі, мужні, щирі, відповідальні,добрі, цікаві та дивовижні  люди. І називають їх педагогами. Безумовно,головні мешканці цієї країни є діти. І саме вони заставляють нас бути такими, які ми є. Я вдячна їм за це. Діти «загартували» мене і багато чому навчили. Навчили сприймати їх такими, які вони є, бути терплячою до помилок інших, але вибагливою до самої себе. Виховуючи їх, я змінювалась  сама.

40 років я працюю в школі. Це були роки пошуку,дум,відчаю,непевності, відкриттів,які перевернули все моє життя. А тепер я впевнено крокую шляхом педагогічного досвіду,але розумію, що необхідно ще багато зробити. Необхідно багато  знати в педагогіці, надто освоювати нові програми, вивчати  нову техніку, читати енциклопедії, довідники, тощо. В різноманітності  позицій, підходів знайти  для себе необхідне ,означити власну  позицію. І я вчусь. Учусь весь час. Учусь завжди. Учусь всюди. І мені подобається вчитися. Символом віри, стійкої позиції є життєве кредо. Кредо означає «вірю». У що я вірю? Я вірю -  кожна дитина талановита! І талановита особистість педагога. Я повинна допомогти розкрити  можливості дитини та педагога. І як керівник, ставлю перед собою завдання: побачити,не пропустити в дитині найкраще, в педагогах прагнення до зростання, і дати імпульс до  самовдосконалення  через розвиток особистості.

Я почала працювати  в цій школі в не найкращі часи, заробітню платню не виплачували, в школі розмерзлася система теплопостачання, колектив незнайомий .Але була мета –зробити школу такою,щоб в ній хотілося б працювати,вчитися,творити. Реалії сьогодення, криза, зазначені вище умови, складна політична та економічна ситуація України ускладнюють процес реформування освіти. Але ми живимо і працюємо в цій реальності, і є бажання щось змінити на краще. Освітній округ - одна з сучасних та дієвих форм профільної освіти, яка може визначити спектр нереалізованих освітніх потреб, структура та діяльність якої формується  шляхом об’єднання  навчально-виховних закладів в межах відповідної адміністративно -  територіальної одиниці для вирішення питань як державної політики в галузі освіти так і надання додаткових освітніх послуг населенню для задоволення освітянських потреб, щоб  вирішувати державні завдання по модернізації освіти, формуванню інтелектуального освітнього простору, рівного доступу до якісної освіти. 

Красноріченська ЗОШ І – ІІІ ступенів , яку я очолюю, має статус експериментального навчального закладу регіонального рівня згідно з наказом Головного управління освіти і науки Луганської обласної адміністрації № 242 від 05.03.2004 року. Перша  тема експериментальної роботи " Організаційно – педагогічні умови функціонування освітнього округу  в сільській місцевості з метою забезпечення профільного навчання учнів”. Керівник Дьяченко Б. А. кандидат педагогічних наук, доцент. А з вересня 2008 року педагогічний колектив  розпочав дослідно-експериментальну роботу за темою «Творче освітньо-виховне середовище особистісного розвитку школярів та вчителів освітнього округу»..

В житті людей  буває багато несподіванок, доля звела мене з Борисом Андрійовичем  коли він був начальником  Головного управління освіти і науки Луганської облдержадміністрації. Під час однієї зустрічі  з ним ,з’ясувалось, що ми  маємо одну «альма-  матер» - історико- педагогічний факультет Костромського педагогічного інституту ,у нас викладали  одні  і ті ж  педагоги,тільки вчились ми в різні періоди. Але дух факультету, традиції,єднають випускників де б вони не були. Ідею про створення округу Дьяченко Б.А. підтримав,погодився стати науковим керівником.

Мені як керівнику школи, необхідно було  знати психічно-емоційний стан свого колективу для оптимізації навчально-виховного процесу й ефективності експериментальної діяльності школи .Виявити ступінь готовності (мотиваційної, психологічної, інтелектуальної, інформаційної, технологічної) педагогічних працівників до роботи  в умовах експерименту дуже важливо,тому було проведено психодіагностичне дослідження особливостей особистості педагогічних працівників. Діагностичний підхід у визначенні змісту методичної роботи дав змогу визначити слабкі сторони у навчально-методичній підготовці кожного вчителя, причини, що їх породжують, намітити на цій основі індивідуальні заходи щодо їх усунення; визначити значущі для більшості членів педагогічного колективу питання удосконалення професійного рівня. Плинність педагогічних кадрів у опорній школі не спостерігається.

Я вважаю, що школа повинна стати середовищем самореалізації й самоактуалізації особистості. Моя головна мета – виявлення та розвиток творчих здібностей дитини ,а це потребує оновлення змісту й форм професійної діяльності педагогів, модернізації їх підготовки.  Розумію, що освіта та виховання в сільській місцевості ще відстають від потреб сучасного життя тому, що не зорієнтовані на формування у учнів особистісних якостей, ціннісних орієнтацій, соціально значущих знань, які відповідають динамічним змінам соціуму.

Витяг з розділу " Погляд на себе і в майбутнє"