Фрагмент уроку ( повний текст у прикріпленому файлі)
Вчитель: Кожна людина найбільше любить той край, де народилася і живе. Кожен пишається своєю рідною землею, завжди хоче сказати про неї найкраще « Моя мала Батьківщина!»Що це за земля? (відповіді дітей).
Так, це наша з Вами земля, де ми народилися, де нині живуть ваші батьки, де вперше Ви почали пізнавати та відкривати для себе світ. Це та земля, звідки в'ється ниточка історії вашого роду, земля, про яку ви без суму та болі в серці не можете мріяти, і лише одна думка про неї переповнює його (серце) великою любов'ю до цієї святині. /Звучить пісня Луганщина/
Учениця
Що стоїть за словом Батьківщина?
Може, то садочок пишним цвітом,
Чи криниця з чистою водою,
Поле, що так смачно пахне літом,
Чи стеблина, поєна росою?
Учень
Знаєш, брате, мабуть Батьківщина,
То наша родина й домівка,
То земля, що зветься Україна,
То селище, якому назва КРАСНОРІЧЕНСЬКЕ.
Учениця
Від слова "батько" в слові "Батьківщина"
Надія, сила, віра і тепло.
То ж будь Вкраїні, завжди вірним сином
І бережи свій край, своє село!
Учениця
Наш край - це наше рідне селище Красноріченське, де проживає близько 5 тисяч чоловік. Воно знаходиться в Кремінському районі Луганської області. Ось така вона наша, мала, Батьківщина! (карта Луганської області).
Наша історична земля знаходиться на території великої Батьківщини, нашої неньки України.(карта України). Це суверенна держава, де проживає 46 млн. чоловік. На карті світу вона знаходиться на материку Євразія, в Європі, її столиця - м. Київ. Україна має свій жовто - блакитний стяг, свій герб-тризуб, та свій гімн. /Звучить гімн України/
Вчитель
Хто ми на цій Землі? Ми діти матері України - українці, ми луганчани, ми красноріченці. Наші діди та прадіди пустили свої міцні корені на цій історичній землі.
Ви тримаєте в руках дивовижну книжку: збірник «Мій рідний край-Красноріченське» про один із старовинних населених пунктів Слобідської України, про нашу малу Батьківщину.Вивчали,досліджували історії рідного краю випускники попередніх років.
Перегортаємо сторінки збірника та, затамувавши подих, ми зостаємося наодинці з історією. Дивовижно: яке невичерпне і чисте джерело рідної історії, та яке багате минуле нашого села, з яким ми Вас зараз і познайомимо. |