Цього року Україна відзначає 80-ті роковини трагедії Голодомору 32-33 років.

Голод на Україні на початку тридцятих років – одна із жахливих сторінок в історії людства, яка і сьогодні залишається недостатньо відомою суспільству. Із архівних матеріалів відомо, що насильницькі засоби колективізації, масові «розкуркулювання», низька культура землеробства, слабка технічна база колгоспів та інші причини привели до зниження валового збору зерна, а безпосередньою причиною голоду стало примусове, з широким застосуванням репресій, проведення згубної для селянства хлібозаготівельної політики.  

Українці у всьому світі підтримують акцію пам’яті жертв Голодомору «Засвіти свічку». У Кремінському районні   в 11 населених пунктах  зібрано свідчення  постраждалих  від голодомору. В нашому селищі   є свідки,вони  діляться своїми спогадами,а саме -  Кондратенко К.П.,Кравцов В.Т.,Кравцова Г.Я.,Жевага К.Т.,Чаплина М.М.,Підгорна Л.А. Люди не мали належного продуктового забезпечення, годувалися тим, що могли знайти. Основу їх харчування на той період становили трава, квіти акації, щавель, цибуля, буряки тощо. Доповненням було м’ясо собак, котів, пацюків, ховрахів, горобців, здохлих коней та корів, різні сурогати та інші шкідливі продукти.

Про те як виживали наші односельчани  ми  дізналися  під час уроку  в 11 класі, який проводила Чекмарьова Л.В. А презентація  з фотодокументів  не залишила нікого  байдужим  - жахливі, стражденні фото, сумна статистика. Голодомор треба пам’ятати не тільки в цей день, про цю трагедію треба пам’ятати  завжди, – такого висновку зробили ми,одинадцятикласники.

Відходять у небуття свідки чорних днів і літ голодоморного жаху. Тож збираймо кожну згадку про ті події.  І вірмо - те, що сьогодні видається непереборним, завтра стане очевидним. 

Чаплина Б.,Юшко М.,Толста К.